Історія школи

Час виникнення освітянських установ в селі Новопетрівському починається з часу історичних перетворень в селах Прибужжя.

Цією справою займалась церква, тому в XVIII на початку ХХ ст.. називалась церковно-приходською і викладались Закон Божий, читання, письмо, арифметика та історія.

У 1864 році в селі було відкрито церковно-приходську школу, в якій навчалося 10 дітей. А через 10 років починає працювати двокласна школа, в якій вчилися хлопчики із заможних сімей. Вчителем був один на два класи дяк, і двічі на тиждень давав уроки батюшка місцевої церкви, на території якої була школа. В цій школі добре була поставлена не лише духовна наука, а й математична. Вчили усній лічбі, на рахівницях, вчили краснопису. Зошитів і ручок не було. Писали на грифельних дошках спеціальним олівцем. Після кожного уроку написане стирали. Дощечка була невеликого розміру, трохи більша учнівського зошита.

У 1910 році земство збудувало на території села дві кам’яні добротні школи, в різних кінцях села.

Кількість дітей в цих школах постійно збільшувалась. вчителями були не лише чоловіки, а й дві дочки місцевого батюшки. Вчилися в школах уже й дівчатка. Вчителі Євгенія Костянтинівна і Наталія Костянтинівна вчили не лише читати й писати, а й правил культурної поведінки, секретів кулінарії, крою й шиття. Імена цих двох жінок довго з любов’ю згадували старожили.

Йшли роки. Змінювалася влада, змінювалися покоління, а окрасою села, крім церкви, були й школи.

У 20-их роках церковно-приходська школа була закрита, а в 30-х роках зруйнували і церкву.

Стало обов’язковим чотирирічне навчання і навчання малограмотного і безграмотного старшого покоління.

У початковій школі було 4 класи. Спочатку їх вели подружжя Ткаченків (Казимир Казимирович та Ванда Одіславівна). Потім приїхала старенька вчителька Панченко Лідія Лазарівна з чоловіком Зубицьким М.Н. (викладач математики). Підручників було недостатньо, їх видавали учням по черзі, часто навчальний матеріал конспектували за розповіддю вчителя. В початкових класах учні не були однолітками (від 7 років до 13 в одному класі), учнів у класі було від 10 до 15.

До учня 3-4 класу було прикріплено 2-3 молодих селянок (здебільшого це були жінки). Учні їх вчили читати та писати, а вчитель перевіряв. Вчилися у вечірній час при гасових лампах чи ліхтарях. Навчання було тричі на тиждень. Завідуючим школи був Оришка Іван Іванович.

В середині 30-их років школи перейменували на неповну середню і початкову. В початковій школі було 4 вчителі, в неповній середній – 7. У пам’яті старожилів лишилася добра згадка про вчителів 30-х років. Не було випадку, щоб учня виставили за двері. Вчителі були добрі душею, милосердні. Бачачи, що діти не доїдали, а деякі взимку до школи ходили майже босими, вони із своїх запасів підгодовували напівсиріт, давали їх взуття. Гостинці, які отримувала Лідія Лазарівна Панченко від своїх доньок, приносила учням. І ті з радістю ласували яблуками, цукерками, печивом.

Дуже часто школа потерпала від нововведень. То прибирали класні приміщення, (ми не пани), то нічого не робили (ми не раби). То був бригадний метод, то індивідуальний. Деякий час вчили школярів розмовляти мовою «українською» (самопер, бо російською машина; мордогляд – російською зеркало; мокроступи російською галони). То під впливом заходу з’являлися нові слова: клас, лямпа, пролетаріат.

Країні потрібні були спеціалісти. І наша неповна середня школа стає РКШ (робітничо-колгоспна школа), директором якої був Мацман. Активну участь у встановленні школи в селі брали вчителі Осерський Г.І., Соколова Ф.В., Константинова К.К., Дон М.М.

Школа була на зразок сільськогосподарського училища, бо готувала агрономів, зоотехніків, бухгалтерів. Вчилася в ній молодь 1911-1915 р.н. Школа була районного масштабу. Учнів із приміщення неповної середньої школи перевели в початкову школу. Навчання велося в дві зміни. РКШ проіснувала всього два роки, і знову учні з початкової школи пішли в семирічку.

Директором неповної середньої школи був Грицевський В.Ф. (1934-1937 рр.) На той період у школі працювало 7 вчителів. Щоденно проводилася фіззарядка, працювала майстерня по обробці дерева.

Більше як 20 років (1937-1961 рр.) був директором спершу ростучої, а потім середньої школи Літвінов Йосип Прокопович.

Педколектив нараховував більше як 30 вчителів. При школі були створені й працювали гуртки юннатів (учасники виставок Києва та Москви), тваринників, було парникове господарство, шкільний сад, пасіка, драмгурток, музичні (струнний та духовий), співочий гуртки. На ці роки припадає праця в учнівських виробничих бригадах. Всі вчителі були з відповідною освітою. Перед війною 7-річна школа стала 9-річною. Під час окупації школи майже не працювали.

В 1942 році сільський староста зобов’язав завідуючого початковою школою Хомченка Дмитра Яковича і вчителів ростучої СШ Балануцу Юлію Іванівну, Данчук Ніну Сергіївну, Головко Дар’ю Максимівну, Бойко Галину Назарівну розпочати навчання учнів молодших класів. Вчили математики, письму, читанню і Закону Божому.

Потім приміщення шкіл знадобилось для іншої мети: в початковій школі поселили спочатку військовополонених, а потім дівчат і хлопців 1925 р.н., які були мобілізовані для ремонту сільських доріг і траси Миколаїв – Нова Одеса.

У другому корпусі розмістили німецьких солдат, які перебували на відпочинку. На подвір’ї школи влаштували кладовище німецьких поховань, а з приміщень майстерні зробили конюшню. Відступаючи, німці спалили частину школи.

Розпочалося навчання в 2-х початкових (одна працювала до 1951 р, друга – до 1959 р) та 7-річній Ушколі 1 квітня 1944 року. Школи очолили Літвінов Й.П., Безверхий І.Ю., Позивайло М.І.

Життя йшло вперед. Народжувалися діти.

В 1947 році в семирічці працювало 14 вчителів, в 4-7 класах навчалося 88 учнів.

У вересні 1947 р. до 1 класу було зараховано 79 осіб. В 1948 р. працювало 15 вчителів, навчалося 96 учнів. 13 випускників закінчило 7-річку. В 1948 році в школі вже працювало 18 учителів і навчалося 163 учні.

У змісті навчального матеріалу приділялася велика увага вивченню біографії Сталіна і його ролі у Великій Вітчизняній війні.

1949-1950 рр. чергові вчителі щопонеділка приводили політінформацію, яку повинні були подавати в письмовій формі директору на затвердження.

1950-1951 н.р. вивчали німецьку мову. Працювало 17 вчителів. Випущено 35 семикласників.

1951-1952 н.р. навчаються у дві зміни. 12 класів.

З 1952 по 1962 рр школа була 10-річною. В цей період діти вивчали англійську мову.

Перший випуск десятикласників був в 1954-1955 н.р. З 1963 по 1966 роки школа стала 11 річною. З 1958 по 1972 рр в школі навчалися учні із с.Себине.

У період з 1961 по 1970 рр в приміщенні школи працювала вечірня школа, в якій навчались всі колгоспні спеціалісти, які не мали середньої освіти. З 1970 року тут працював консульпункт Новоодеської заочної школи. В ньому навчалося більше 100 учнів з 6 по 11 класи. Працювали такі вчителі: Федорова Н.Ф., Брашовецька Є.Я., Вербицька В.І., Радужна Н.М., Загребенюк В.І., Коваленко М.П., Холод Г.Д.

В 1962 році влітку команда школи у складі Артеменко Галини, Артеменко Лідії, Лисенко Віри, Триколенко Зінаїди, Кравчук Валентини, Білоус Людмили під керівництвом вчителя фізкультури Іпатенка Олександра Григоровича брала участь у республіканських спортивних змаганнях із піонерського багатоборства в м.Києві, де посіла І місце. Команду направили в м.Вороніж на Всесоюзні змагання. Тут спортсмени нашої школи зайняли сьоме місце. Білоус Людмила взяла висоту 1 м 39 см. Через чотири роки команда школи знову брала участь у республіканських змаганнях, що проходили в Києві.

В 1962 році Новопетрівська школа зайняла І місце в районному огляді художньої самодіяльності (керівник Іпатенко О.Г.).

З метою педагогізації батьків і кращого ознайомлення з роботою школи з 1962 року щосуботи жителі села мали нагоду слухати радіогазету «Голос школи». Першими дикторами були Абрамова А.І. та Каліцтв В.І.

На високому рівні була організована робота піонерської організації школи. В 1962 році піонерська дружина за активну участь у громадсько-корисній роботі одержала почесне право носити ім’я Ю.О.Гагаріна. В цей період в школі відбулася зустріч із латиським стрілком, що охороняв В.І.Леніна.

В 1964 році учні 6-А класу (класний керівник Коваль Н.П.) організували пошукову роботу, в результаті якої знайшли дружину Героя Радянського Союзу Костянтина Ольшанського. З переписки дізналися про доньку героя.

28 жовтня 1968 року група учнів нашої школи були учасниками обласного фестивалю, присвяченого 50-річчю ВЛКСМ.

В цей час розпочалося будівництво нової школи. Очолила новобудову директор школи Шелест В.Р. Педагогічний колектив разом з учнями старших класів надавав певну допомогу у підготовці нового приміщення до початку занять.

В 1971 році було відкрито нову середню школу. На цей період у школі навчалося більше 450 учнів. Починаючи з 1972 року, школярі їздили за кошти колгоспу на екскурсії по найвизначніших місцях країни: побували в музеї Олександра Матросова, в Ленінграді, в Москві, в Криму, Карпатах, Білорусії, Ризі, Севастополі, Волгограді, Києві, Одесі. За це школярі віддячували колгоспникам, працюючи у полі, на фермах, виступаючи на виробничих ділянках з концертами, випускаючи газети, допомагаючи на фермах доїти корів, робити щеплення курчатам. Правління колгоспу ім..Чапаєва, очолюване Кравченком Є.К., відзначало цінними подарунками школярів, які працювали найбільш добросовісно.

У школі працювали різні гуртки: літературно-драматичний, «Цікава граматика», «Юний технік», краєзнавчий, юннатів, математичний, хоровий, танцювальний, «Юний художник», «Юний хімік». Особливою гордістю школи були пришкільна ділянка, яка вважалася однією із найкращих в області. Не раз вона представлялась на Всеукраїнській виставці досягнень народного господарства. Велика заслуга у цьому була вчительки біології Блакитної Поліни Никонівни – людини особливого педагогічного таланту, біолога за покликанням серця.

Протягом року на ділянці був зразковий порядок. Діти там працювали із задоволенням. Навесні продавали розсаду для односельчан, а восени зібраний урожай овочів здавали до шкільної ділянки.

Гордістю школи була теплиця, в якій господарював вчитель біології Ворошилов Микола Федорович. Всю зиму квітували троянди. Тут вирощували помідори, огірки, редиску, якими ласували члени біологічного гуртка.

З 1979 по 1987 рр в школі було підсобне господарство: кролеферма і свиноферма. Доглядав за тваринами закріплений робітник, а допомагали школярі.

З 1976 по 1984 у приміщенні школи працював міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Тут навчали кулінарів, швей, водіїв, трактористів.

З 1986 року на навчання набирають дітей 6-річного віку. Навчалися шести річки на базі дитячого садка, де були створені всі необхідні умови.

В 1991 році була проведена позачергова атестація всіх вчителів школи з призначенням відповідних тарифних розрядів та кваліфікаційних категорій.

В 1993 році вчитель початкових класів Чубчик О.І. посіла перше місце в ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року». Згодом в 2003-2004 н.р. вчитель образотворчого мистецтва Петрова Н.С. зайняла ІІ місце в ІІ етапі конкурсу, а Іпатенко Н.М. в 2004-2005 н.р. – ІІ місце в номінації «історія».

З нагоди 59-річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників 28 жовтня 2003 року в школі було відкрито музей історії села.

У 2003-2004 р школа одержала комп’ютерний клас.

У 2005-2006 рр у школі навчається 300 учнів, працює 26 вчителів. З них 3 вчителя-методиста (Іпатенко Н.М., Каліцтва Л.П., Чубчик О.І.), 10 - вищої категорії, 9 – І категорії, 3 – ІІ категорії, 2 спеціалісти.

За період свого існування Новопетрівська школа прагнула до високих результатів у навчально-виховній роботі. Велика заслуга у цьому директорів шкіл, які очолювали колектив школи протягом всього періоду існування. Це Соломко А.О., Шелудченко С.К., Шелест В.Р., Мельничук Л.А., Леденчик А.І., Теплова В.М., Береговий, Миро ненко В.І., Комарніцький В.М., Галунець В.С., Коба Ю.І., Дяченко О.В.

В 1962 р влітку команда школи у складі Артеменко Галини, Артеменко Лідії, Лисенко Віри, Триколенко Зінаїди, Кравчук Валентини, Білоус Людмили під керівництвом вчителя фізкультури Іпатенка Олександра Григоровича брали участь у республіканських спортивних змаганнях із піонерського багатоборства в м.Києві, де посіла І місце. Команду направили в м.Вороніж на Всесоюзнв змагання. Тут спортсмени нашої школи зайняли 7 місце. Білоус Людмила взяла висоту 1 м 39 см.

В 1962 році Новопетрівська школа зайняла І місце в районному огляді художньої самодіяльності (керівник Іпатенко О.Г.)

У 2004-2005 н.р. педагогічний та учнівський колектив школи взяли участь у Всеукраїнській акції «Громадянин». За активну участь учнів нагороджено дипломом.

Наша школа свє призові місця в районних конкурсах «Струни поетичної кобзи», «Збережемо пам’ять про подвиг», ІІ місце в обласному конкурсі «Мова кожного народу неповторна і своя»

У школі працює філія Новоодеської музичної школи.

Пошук

Календар

Архів записів

Друзі сайту

Міністерство освіти і науки України
Миколаївський ОІППО
Новоодеський відділ освіти
Регіональний центр оцінювання якості освіти
Новоодеська ЗОШ №1
Сухоєланецька ЗОШ

Новопетрівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Історія школи